Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Відповідний, -а, -е. 1) Отвѣтный. Відповідний лист. 2) Соответственный. Як, купаючись, набереться води в ухо, то стане на одну ногу, одповідню тому ухові....
Зсіданина, -ни, ж. Створожившаяся часть молока, творогъ, образовавшійся при окисаніи молока.
Мо́жність, -ности, ж. 1) Возможность. 2) Могущество, власть, сила. 3) Средства. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша.
Обробляти, -бля́ю, -єш, сов. в. оброби́ти, -блю́, -биш, гл. Обрабатывать, обработать, отдѣлывать, отдѣлать.
Підточувати, -чую, -єш, сов. в. підточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) О червяхъ, мышахъ: подтачивать, подточить, подъѣсть. Робак підточив (яблуню).
2) Наставлять, наставить, пришить кусокъ матеріи.
3) Цѣдить, нацѣдить въ добавку. Підточи наливки в пляшку.
4) Просѣивать, просѣять зерно на решето.
Пожед, -жду́, м. Процентъ.
Прироблювати, -люю, -єш, гл. = приробляти.
Роздратовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. роздратува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Раздражаться, раздражиться.
Спичак, -ка, м.
1) Молодой ростокъ камыша.
2) Рыба-самецъ въ то время, когда онъ трется.
