Верг, -гу, м. Слой.
Відскакувати, -кую, -єш, сов. в. відскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Отскакивать, отскочить. То збоку, то ззаду, то спереду, то прискакує, то одскакує. 2) Отлучаться, отлучиться на короткое время. Чи вам мене не треба буде? Я хочу одскочити ниток купити. 3) відскочити від слова. Не исполнить даннаго слова, не сдержать обѣщанія. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить.
Мишачо́к, -чка, м. 1) Ум. отъ мишак. 2) Зоол. = мишокрілик.
Напожи́ткуватися, -куюся, -єшся, гл. Попользоваться; накопить (имущества).
Переговоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. переговори́ти, -рю́, -риш, гл.
1) Повторять, повторить сказанное. Та моє ділечко переробляють, та моє словечко переговоряють.
2) Осиливать, осилить въ разговорѣ. Не говоріть, що він — «жива премудрість, хиба сам Бог його переговорить». Тебе, дівчино, як я бачу, і за рік не переговориш і за два не переслухаєш.
2) Только сов. в. Проговорить, сказать. Він отто переговорив та й край, — більш нічого й не промовив. Як переговоримо свої речі, дак і ти скажи що.
Підтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Подтекать, подтетечь.
Приплітка, -ки, ж. Доплетенное.
Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила.
Умерлий, -а, -е. Умершій. Поможе, як умерлому кадило. Горить, як за умерлого душу.
Чванливий, -а, -е. Чванный, важный. Еней не милує чванливих. Часом по чванливому обличчу біжать сльози дрібні.
