Даро́ваний, -а, -е. Подаренный. Дарованому один кінець. Дарованому коневі в зуби не дивляться.
Димі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.
Кладільник, -ка, м. Укладывающій снопы въ скирды. Ум. кладільничок. Зберемо женці — дівки — панянки, а носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде.
Мерзе́нство, -ва, с. Пакость, мерзость. А мерзенства скільки!
Оморочувати, -чую, -єш, сов. в. оморо́чити, -чу, -чиш, гл. = обморочувати, обморочити.
Опочинок, -нку, м. Отдыхъ. Проти Кефи города приставали, там собі великий та довгий опочинок мали.
Позапроваджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и запровадити, но во множествѣ. Куди всі ножі позапроваджував? Ні одного не знайду.
Розжатися Cм. розживатися.
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений.
2) Обученный, вышколенный.
Шляхівщина, -ни, ж. Сѣно, солома или зерно, падающіе съ воза при перевозкѣ. Там хтось віз ячмінь і такий ячмінь великий, а в копиці скошений; що ж? Скрізь по дорозі шляхівщина, така шляхівщина, що аж жаль бере, як подивишся.
