Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окликати

Окликати, -ка́ю, -єш, сов. в. окликну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оглашать, огласить, провозглашать, провозгласить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛИКАТИ"
Де́в'ять, -тьо́х, чис. Девять. Дев'ять пар волів. МВ. І. 61.
До́куль нар. = докіль. І докуль чорт очі зав'язав, то дубину приготовив. Рудч. Ск. І. 64.
Зачудува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Кульга, ги́, м. Хромой, безногій человѣкъ. К. Бай. 125.
Лоташ, -ша, м. Раст. = латач. Вх. Пч. І. 9.
Матни́стий, -а, -е. Имѣющій большую матню. Чуб. VII. 416.
Передержування, -ня, с. Сохраненіе на нѣкоторое время. Дати на передержування. Лебед. у.
Переплатка, -ки, ж. Ум. отъ переплата.
Пискалка, -ки, ж. = пискавка.
Прицуцуватий, -а, -е. Глуповатый. Глянься на Бога, прицуцуватий! О. 1861. XI. Кух. 25. Прицуцувата падлюка! (брань). Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКЛИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.