Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брусити

Брусити, -шу, -сиш, гл. Точить камнемъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУСИТИ"
Глід, глоду, м. Раст.: боярышникъ, Crataegus Oxyacantha L. Анн. 112. Crataegus monogyna Jacq. ЗЮЗО. I. 120.
Зрість, зрости, ж. Знакъ отъ сростанія на стволѣ дерева разрубленнаго мѣста. Н. Вол. у.
Лі́тера, -ри, ж. Буква. Левиц. І. 243.
Повіншувати, -шу́ю, -єш, гл. Поздравить.
Покіс, -ко́су, м. Покосъ. Косарики косять, а вдівочка похожає, дрібними сльозами покоси поливає. Мет. 315.
Почорнити, -ню́, -ниш, гл. Почернить.
Прилука, -ки, ж. 1) Присоединеніе. К. (Желех). 2) Полянка среди лѣсовъ. Норови і воли пасуть прилуками. Шух. І. 211. мн. прилуки. Поперемѣнно то лѣсъ, то поле. Шух. І. 73. 3) Названіе города: Прилуки. Славен город Біла Церква, славніша Прилука. Грин. III. 615.
Пррст! меж. Крикъ, которымъ возвращаютъ назадъ забѣжавшую впередъ овцу. Шух. І. 210.
Разкувати, -ку́ю, -єш, гл. = разувати. Желех.
Чудо, -да, с. Чудо, диво. Хто в світі не бував, той чуда й дива не видав. Ном. № 386. І чудами її (Божої Матери) знов Лавра збагатилась. К. МБ. II. 124. Се було на все село чудо, як він залицявся до моєї матусі. Г. Барв. 422. Михайлове чудо. Чудо арх. Михаила (6 сентября). ХС. І. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.