Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нурта

Нурта, -ти, ж. Пучина, бездна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 573.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУРТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУРТА"
Бабача́, -ча́ти и бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка. Шейк.
Вашеський Cм. вашецький.
Навереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, наговорить рѣзкимъ крикливымъ голосомъ. Наверещала повну хату, та все чортзна-що!
Остигати, -гаю, -єш, сов. в. остигти, -гну, -неш, гл. 1) Остынуть. 2) = остивати, остити. Остило йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.
Отяжити, -жаю, -єш, сов. в. отяжити, -жу, -жи́ш, гл. Отягощать, отяготить.
Повиходити, -димо, -дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Рудч. Ск. І. 70. Повиходили на улицю як голубів парка. Чуб. V. 290. Повиходили тоді відьми з хати. Драг. 354.
Попасання, -ня, с. Кормъ на пастбищѣ. Пустили коней на попасання. Макс. (1849), 54.
Попідписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Подписаться (о многихъ).
Роджений, -а, -е. 1) Прич. отъ родити. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений. Гн. І. 5. 2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого. Мет. 172.
Шубовтнути, -тну, -неш, гл. = шубовснути. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НУРТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.