Веснувати, -ную, -єш, гл. Дѣлать весеннія работы; проводить весну. Дай, Боже, веснувати!
Ґре́ци нар. = Ґрече. Так собі ґреци розмовляли.
Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав.
Мацю́пе́нький, -а, -е. = маціненький.
Набу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Вдоволь поколотить (чѣмъ). Намахався я косою, набухався ціпом. 2) Наѣсться, нажраться. На тобі, сину, рака, набухайся та молоти.
Намі́тити Cм. намічувати.
Позаспокоюватися, -ко́юємося, -єтеся, гл. Успокоиться (о многихъ).
Понімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.
Пробубоніти, -ню, -ниш, гл. Пробормотать. «Е, як би була!» — пробубонів Кобза.
Стискатися, -каюся, -єшся, сов. в. стисну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Сжиматься, сжаться, сдавливаться, сдавиться, стискиваться, стиснуться. Уже в його й рука стискалася в кулак. 2) Сбиваться, сбиться въ кучу, столпиться. Чого це ви так стиснулись, як вівці? 3) — плечима. = стискати 3. Стиснувсь плечима та й пішов.
