Виказ, -зу, м. Обнаруженіе; донесеніе, доносъ. Пилку вже через виказ найдено, — хлопець виказав.
Вилічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вилічитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Высчитываться, высчитаться, вычисляться, вичислиться.
2) Вылѣчиваться, вылѣчиться.
Випарити, -ся. Cм. випарювати, -ся.
Гро́но, -на, с. Виноградная кисть, гроздь. Ум. Гро́ночко. Ви, гроночки, не гронітеся.
Душохва́т, -та, м. Уловляющій душу. Не попусти мене в тяжку наругу лихому душохвату сатані.
Небіж, -божа, м.
1) Племянникъ.
2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе.
3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?».
Полупотіти, -почу, -тиш, гл. Застучать глухо, падая (напр. о плодахъ, падающихъ съ дерева). От і вчепивсь хлопець трясти (груші); полупотіли червонобокі.
Понахвачувати, -чую, -єш, гл. = понахапувати.
Прямісінький, -а, -е. Совершенно прямой. Прямісінька та рівнісінька, як струнка.
Тюпорити, -рю́, -ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі.
