Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наронити

Нарони́ти, -ню́, -ниш, гл. Уронить много. Та летіла зозулечка через сад, наронила пір'вчка повен сад. Kolb. І. 292.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОНИТИ"
Бандурник, -ка, м. 1) Мастеръ, дѣлающій бандуры. 2) = бандурист. Дума «про смерть козака бандурника» Мет. 443.
Босоніч нар. = босоніж. Позичка босоніч ходить. Ном. № 10618.
Виява, -ви, ж. 1) = вияв. МВ. ІІІ. 9. 2) Открытіе, обнаруженіе.
Гербатка, -ки, ж. Раст. Verbascum lychnitis. Шух. І. 22.
Дохова́ти, -ва́ю, -єш, гл. Сохранить, сберечь.
Зазува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть. Черевички везе: зазувай, защипай. Гол. II. 190.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Шух. І. 202. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили. Шух. І. 198.
Сіяльник, -ка, м. = сівач. Лохв. у.
Собір, -бору, м. Соборъ, собраніе. Діва Марія сина родила, сина родила, собір збірала. Чуб. III. 334.
Старчовод, -да, м. = поводирь (у старця). Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.