Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бояронько

Бояронько, боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯРОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯРОНЬКО"
Дев'яторо́гий, -а, -е. Девятирогій. Дивноє звіря дев'ятороге. АД. І. 33.
Лопотня́, -ні́, ж. 1) Шелесть, хлопанье, трескъ, шумъ. 2) Пустая, вздорная болтовня.
Надзвича́йно нар. Необычайно, чрезвычайно.
Орандарь, -ря, м. 1) = орендарь. 2) Кабатчикъ.
Паужіня, -ня, с. То, что высыпается изъ подъ пауза. Вх. Лем. 447.
Перепалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. перепалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Пережигаться, пережечься.
Повдягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ). Чуб. II. 601. Повдягалися йти до церкви. Славяносерб. у.
Полубка, -ки, ж. Деревянная крышка улья. Cм. палуба 2. Прийшов у пасіку, дивлюсь, — полубка лежить на землі, скинута з вуліка. Новомоск. у.
Поперебігати, -гаємо, -єте, гл. Перебѣжать (о многихъ). Усі поперебігали на цей бік. Борз. у.
Ураг, -га, м. = враг.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЯРОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.