Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лаяння

Лаяння, -ня, с. Брань, ругань. Криком та лаянням нічого не візьмеш. Котл. МЧ. Лаяння жіноче та дітський крик аж ув ушах лящить. К. Дз. 214.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЯННЯ"
Блискавець, -вця, м. Насѣк. Свѣтлякъ, Lampiris noctiluca. Блискавці літают. Вх. Лем. 392.
Здви́ження, -ня, с. Здвиг 2. ХС. І. 78. ра́кове здви́ження. Такъ отвѣчаютъ тому, кто доискивается праздника тогда, когда его нѣтъ. Грин. І. 242.
Кебетний, -а, -е. = кебетливий. Кебетний чоловік. Кіев. г.
Ославлювати, -люю, -єш, гл. = ославляти.
Потопити, -плю́, -пиш, гл. Потопить, затопить, утопить. Дітей потоплю і сам утоплюсь. Чуб. II. 13. Вона собі сина породили, в глибокому колодязі потопила. Чуб. V. 363.
Пулька, -ки, ж. = индичка. Вх. Пч. II. 12.
Сквар, -ру, м. Жаръ, зной. Cм. шквара.
Трісочка, -ки, ж. Ум. отъ тріска.
Усмак нар. Всласть, со вкусомъ.
Хвилювання, -ня, с. Волненіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.