Відгал, -лу и відгаль, -лю, м. Остановка, отдыхъ, перерывъ. Петро без відгалу робить. Так то проживає Олеся, працюючи без спочинку, без відгалю. на відгалі. На досугѣ, во время отдыха. У вільну годину, на одгалі, як пани роз'їхались у гості, пішов мерщій до панотця. на овес нема й відгалу. На овесъ постоянный спросъ.
Жваво́та, -ти, ж. = жвавість.
Зажива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зажи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. 1) Заживаться, зажиться, долго прожить гдѣ. Зажилась Улита у родичів. 2) Богатѣть, разбогатѣть. З чого ти, брате, так заживсь? Був бідний, а тепер нема багатчого від тебе.
Не-відь-що. Нелѣпость, Богъ знаетъ что.
Позволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. позволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти; не позволяють вороженьки, ще й рідная мати.
Понуруватий, -а, -е. Смотрящій въ землю, повѣсившій голову, угрюмый.
Призірний, -а, -е. Причиненный сглазомъ.
Прикорчувати, -чую, -єш, сов. в. прико́рчити, -чу, -чиш, гл. Поджимать, поджать. Півень... ніжку прикорчив.
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.
Туряти, -ряю, -єш, гл. Гонять. Мене туряє до моря. Вівчарь вівці туряє.
