Домі́в нар. = додо́му. Жид з порожніми бербеницями верне домів.
Клоччя, -чя, с. Пакля, охлопки. Чоловік мій вдався вже геть то гнучкий, як батіг з клоччя. у йо́го в голові клоччя. Онъ глупъ. Мені памороки забито киями, а в вас мабудь ізроду в голові клоччя. Ум. клоччячко. У неї очіпок штопненький, тілько вже постарів, клоччячко видно. Я думала, що нагаєчка з клоччячка, а вона, проклята, з протичка.
Лежню́ха, -хи, об. = лежень 1.
Люди́ний, -а, -е. = людинячий. Знайшов у полі ногу — дрібнесеньку — та й думаю: чи людиная се нога? Чи з людей ся нога?
Людо́вий, -а, -е. Народный.
Перебанити, -ню, -ниш, гл. Перемыть, вымыть вновь.
Плецанка, -ки, ж. Рубаха безъ складокъ около воротника.
Повидавати, -даю́, -єш, гл. Выдать (многихъ). Чимало дочок повидавав уже заміж.
Примеркання, -ня, с. Сумерки. Це було так на примерканні, — сонце сіло.
Тилатий, -а, -е. Толстозадый. Не дай, Боже, який цей пан тилатий.