Визивання, -ня, с.
1) Вызываніе.
2) Брань, ругня.
Гульк меж. Глядь, вдругъ, внезапно, шасть. Гульк назад — аж стоїть поруч чортяка. Аж гульк! зіма впала. Аж гульк — і в город причвалав. А та собака між жидівське військо — гульк.
Мі́сячок, -чка, м. Ум. отъ місяць.
Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. А вже нашу худобоньку наврочили люде.
Непогодний, -а, -е. Ненастный.
Паренина, -ни, ж.
1) Паръ, паренина.
2) Мякина, изрубленная трава и пр. обваренная кипяткомъ для корма свиньямъ.
Пов'янути, -ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Ой у полю при дорозі пов'янули цвіти. На городі бузина — пов'яло коріння.
Попідписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Подписаться (о многихъ).
Трапунок, -нку, м. Случай.
Туманитися, -ниться, гл. Показываться туману, дѣлаться туманно. Ой хмариться, туманаться і дощ капотить.
