Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Клопітни́й, -а́, -е́. 1) Заботливый. Я їй довожу гарненько, беруся розсудливо... та шкода люю розуму клопітного. 2) Безпокойный, хлопотунъ, надоѣдливый (о человѣкѣ). Іван клопітний чоловік. Хлопотливый, безпокойный (о дѣлѣ). Зареклися, що сами з роду-віку у таке клопітне не вберемось.
Лі́нощі, -щей и -щів, ж. мн. Лѣнь, лѣность. За лінощами Богу не молюся, чим я Богу сподоблюся?
Мерзлякува́тий, -а, -е. Чувствительный къ холоду.
Неприхильник, -ка, м. Противникъ, непріязненный.
Озь-де, нар. = ось-де. Ум. озьдечки. Бо вже ж годі цілувати, бо озьдечки где мати.
Перемовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перемо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Перезивать, перезвать, переманивать, переманить. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола з темного лугу в вишнев сад. Ой не я ж його перемовила, він сам за мною приїхав. 2) Промолвить, перекинуться словомъ. Воли б хоть з чоловіком словечко перемовити. 3) Пересказывать, пересказать наново; передразнить. Там люде норовисті: що скажеш, то й перемовлять, а що зробиш, то й перероблять.
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство.
Татарак, -ку, м. Раст. Acorus Calamus L.
Шарудіти, -джу, -диш, гл. Шуршать. А в острішці горобеєчко шарудить.
