Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зліплювати

Зліплювати, -люю, -єш, сов. в. зліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. Біг сказав чортові зліпити з глини вовка. Чуб. І. 52. 2) Слѣплять, слѣпить, склеить липкимъ. Зліпила (розбите) яйце. Рудч. Ск. І. 144. 3) Связывать, связать (слова въ рѣчи). Вона насилу, велику силу змогла зліпити докупи кілька польських словець. Левиц. І. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛІПЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛІПЛЮВАТИ"
Булянка, -ки, ж. = бульбисько. Гн. 11. 107.
Зміцнити Cм. зміцняти.
Маршля́к, -ка́, м. Родъ черной краски (у гончаровъ). Канев. у.
Набендю́житися, -жуся, -жишся, гл. Надуться. Чого то вже так набендюжився?
Пожитно нар. Выгодно, доходно.
Помазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Побить въ кровь. Мнж. 80.
Пробрязкати, -каю, -єш, гл. Пробренчать извѣстное время.
Сподом нар. Внизу. Сподом обірвали вишні, а вгорі ще. Камен. у.
Туриця, -ці, ж. 1) Самка тура. Шейк. Вх. Пч. II. 5. Мил. 162. 2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Могил. у. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид. Черном. 3) Вотря, мелкія частицы дерева, выпадающія при сверленія. Волч. у. (Лобод.). 4) Раст. a) Echinospermum lupulla. Мнж. 193. б) Xanthium strumarium. Лв. 102.
Цукрівка, -ки, ж. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛІПЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.