Відвернути, -ся. Cм. відвертати, -ся.
Еге́ нар. 1) Да. Віддав ти їй? — Еге. Еге, як би то так. 2) Вѣдь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге, так? Вѣдь такъ? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? 3) Да, какъ-бы не такъ. «Оце, каже, увесь скот зганяю та поб'ю та їсти буду.» — Та буде з нас і одного, — змій йому каже. — «Еге! ти наїсися, а я ні». «Ходім, Рябко!» — Еге, ходім! Не дуже квапся, сам принеси сюди! 4) Выражаетъ тщетность ожиданія чего либо или удивленіе по поводу обнаружившагося. Еге, побігли вже кози в лози! Еге, ся на обидві кована.
Лі́титися, -чуся, -тишся, гл. Бѣгаться, быть въ расходкѣ (о коровѣ).
Мосці́вий, -а, -е. = мостивий. Не лучче б нам з ляхами, мосцівими панами, мирно пробувати.
Націляти, -ля́ю, -єш, сов. в. націлити, -лю, -лиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить.
Понурити, -рю, -риш, гл. Опустить, наклонить, потупить. Як понурив голову мій Гриць, то до самого дому не звів. Очі понурив у землю.
Прохідний, -а, -е. 1) Свободный для прохода. 2) — ступа = походюча ступа. Cм. ступа.
Розгортуватися, -туюся, -єшся, гл. = Розгортатися.
Слупок, -пка, м. Столбикъ — часть различи. снарядовъ: ткацкаго станка, шпуляра и пр.
Хвантина, -ни, ж. = фантина. Баба моя носила оцю хвантину, а далі мати, а потім жінка.
