А-а-а, меж. Колыбельный припѣвъ: бай-бай! А-а-а, люлі! Налетіли гулі, стали думати-гадати, як дитину годувати.
Вітчим, -ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає.
Давні́ш нар. 1) Сравнит. ст. отъ давно́. 2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять.... — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів».
Звильну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Увильнуть, уклониться. Не звильнувши дивиться у вічі.
Малярчу́к, -ка, м. Ученикъ живописца, маляра.
Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Пустопашний, -а, -е. . — худо́ба Скотъ, не употребляющійся въ работу.
Розмолодіти, -ді́ю, -єш, гл. О тѣстѣ: сдѣлаться мягкимъ. Чого це нате тісто розмолоділо? Наче круто місила, а тепер яке молоде.
Семилетний, -а, -е. Съ семью заплатами, — т. е. вообще покрытый заплатами. Шуточное слово въ выраженіи: «семряга семилатная, составленномъ какъ пародія къ выраженію: пищаль семипядная. Гей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти вповаєш? Чи на свою шапку-бирку, що шовком шита, вітром підбита, а зверху дірка? Чи на свої постоли боброві, що волоки шовкові, — в односталь з валу? Чи на свою семрягу семилатную?
Хвірза, -зи, ж. Вьюга.
