Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докучати

Докуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доку́чити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, докучать, докучить, досаждать, досадить. Шевч. 448. Мухи йому не докучають, бо тоді ще ніяка нужа не буває. Осн. 1862. V. А старший хлопчик лазить, голосить та докуча матері. Кв. Та вже ж мені та докучила та чужая та сторононька. Лукаш. 11. Біда докучила. Мет. 66. Я стала докучати своїй матері, щоб дула мені їсти. Рудч. Ск. І. 79. Также безлично. Чуб. V. 10. Повернусь на другий бік, або що, бо вже докучило одним боком лежати. Рудч. Ск. II. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУЧАТИ"
Бляхівка, -ки, ж. Жестянка емкостью въ одинъ литръ. Шух. I. 101.
Бурачинка, -ки, ж. Родъ кушанья. З листя буракового роб'ять бурачинку. МУЕ. І. 100.
Зеріпа́ти, -па́ю, -єш, гл. = зіпати. Вх. Зн. 21.
Ізп.. = ісп... Cм. сп.
Мжи́ти, мжить, гл. безл. Мороситъ (о дождѣ).
Муравли́ння, -ня, с. = муравіння. Желех.
Пауки, -ків, м. мн. Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. II. 33.
Поздоровішати, -шаю, -єш, гл. = поздоровшати. Спасибі невістці, я за нею поздоровішала. Кіевск. у.
Удуд, -да, м. = одуд. Вх. Пч. ІІ. 15.
Щепина, -ни, ж. Балка, связывающая снизу стропила.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.