Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дешпіт

Де́шпіт, -поту, м. Дебошъ, скандалъ. Удався моторний на всякий дешпіт. Полт. Аби йому погуляти та поспівати, наробити дешпоту. Мир. ХРВ. 348.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕШПІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕШПІТ"
Бидлятина, -ни, ж. Ув. отъ бидло.
Біжачий, -а, -е. = Бігучий. Голосочок був у неї наче струмочок прудко біжачий. МВ.
Ковмо, -ма, с. Вязка конопли или льна.
Мняки́й Cм. м'який.
Нашіптувати, -тую, -єш, сов. в. нашептати, -пчу, -чеш, гл. 1) Нашептывать, нашептать. Серце моє мені нашіптує, що так. Шевч. (О. 1862. IV. 21). Співать тобі думу, що ти ж нашептав. Шевч. 121. 2) Наушничать, наговаривать, наговорить. 3) Наговаривать, наговорить (воду, зелье — о знахаряхъ).
Попаніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться бариномъ. Ну, як уже й мужик попаніє, то хан з його буде. Харьк. у.
Порзний, -а, -е. Скоромный. Гн. І. 186. Ез. V. 209.
Сницарь, -ря, м. 1) Ваятель, рѣзчикъ. 2) Колесникъ, каретникъ.
Сукманич, -ча, м. Старшій въ компаніи древорубовъ, староста ихъ. Вх. Зн. 67.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕШПІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.