Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

губань

Губа́нь, -ня́, м. Имѣющій большія губы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУБАНЬ"
Агаря́нка, -ки, ж. Магометанка, турчанка.
Близень, -зня, м. Близкое разстояніе.
Жи́луватий, -а, -е. = жилавий 1. Н. Вол. у.
Наплу́тувати, -тую, -єш, сов. в. наплу́тати, -таю, -єш, гл. 1) Напутывать, напутать. Наплутала ниток та й пішла, а мені треба росплутувати. Харьк. 2) Путаться, спутаться въ словахъ. Щось казав, казав, наплутав, я й не розібрала.
Обида, -ди, ж. Обида. Не стільки гірка обида, як злість налила її очі сльозами. Левиц. І. Бов. 42. Ум. оби́донька.
Покарання, -ня, с. Наказаніе, казнь.
Поспати, сплю, спиш, гл. Поспать. Грин. III. 262. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Посл.
Роздайко, -ка, м. Щедрый, много раздающій.
Туркенин, -на, -не. Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей. Шейк.
Цілорічний, -а, -е. Продолжавшийся круглый годъ. Цілорічна праця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУБАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.