Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грядка

Гря́дка, -ки, ж. 1) Гряда, грядка. Сидить як морква в грядці. Ном. № 10957. Угор. Ум. Гря́дочка. Чуб. ІІІ. 121. 2) = Гряда 2. МУЕ. III. 47. 3) = Гряда 4. Шух. І. 97, 98. 4) Рядъ сноповъ положенныхъ для обмолачиванія. А ну, — каже, — молоти, небоже, скоріш!... І стане у грядки, і вже так було почне вимахувать ціпом. Сим. 198. 5) Сягну́ти в чужу́ гря́дку. Сойтись съ чужой женой. Вх. Зн. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯДКА"
Відмокати, -каю, -єш, сов. в. відмокнути, -ну, -неш, гл. Отмокать, отмокнуть.
Гра́на, -ни, ж. = Грань 3 = жар. Желех.
Забіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Нанести ущербъ, обидѣть матеріально. Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того. Екатер. у.
Засли́нити, -ся. Cм. засли́нювати, -ся.
Налютува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Назлобствоваться.
Підрубати, -баю, -єш, гл. Подрубить. Зелений дубе, чи не жаль тобі буде, як підрубають білу березу люде? Чуб. V. 494.
Побігачка, -ки, ж. 1) = побігайка. Рк. Левиц. 2) Поносъ. Рк. Левиц.
Рум'янець, -нця, м. Румянецъ. А в рум'янцю така сила, що всі квіти погасила. Чуб. V. 38.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Усоліти, -лію, -єш, гл. Просолиться. Губи (родъ грибовъ) як усоліють, то такі гарні. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЯДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.