яштруб
Яштруб, -ба, м. Ткацкій инструментъ, имѣющій видъ кнута: палочка и привязанная къ ней нитка; служить для прикрѣпленія основы къ навою: онъ продѣвается въ конецъ основы, нитка завязывается и затѣмъ яштруб вкладывается въ ґару навоя, удерживая тамъ основу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 546.
Том 4, ст. 546.