ящур
Ящур, -ра, м. 1) Саламандра, Salamandra. Вона мня, Івасеньку, та й счарувала, лютими мня ящурами нагодувала. 2) Названіе существа, упоминаемаго въ весенней хороводной игрѣ, носящей то же названіе. Сиди, сиди, ящуре, в хорошому місті, май собі жінку, як перепілку. Кого ймеш — обдереш, собі грошей набереш і ящурку спом'янеш.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 547.
Том 4, ст. 547.