щирозубий
Щирозубий, -а, -е. Оскаливающій часто зубы, переносно: злой, сварливый. Чуєш ти, суко щирозуба, давай мені їсти!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 526.
Том 4, ст. 526.