щирина
Щирина, -ни, ж. Самая средина, нетронутая средина. Инший б'ється й рубається не відступаючи, як мур.... инший загнавсь аж у щирину вражу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 526.
Том 4, ст. 526.