щирий

Щирий, -а, -е. 1) Искренній. Щира душа. Ном. Щире серце. Чуб. III. 266. 2) Истинный, настоящій, неподдѣльный, сущій. Добра та рада, де щирая правда. Ном. № 6130. Щирий козак ззаду не нападається. Ном. № 4199. Це не казка, а щирая правда. Чуб. II. 27. 3) Настоящій, безпримѣсный, чистый. Щирий пісок. Радом. у. Ходить зайчик по щирім бору. Грин. III. 109. Зробив ворітця із щирого злітця. Чуб. III. 295. Огородив двір щирим залізом. Чуб. 4) Усердный, прилежный. Щирому і Бог помагає. Ном. № 4436. Ой запрягайте батькови коні ой щирі воронії. Мет.