просторо
Просторо нар. 1) Просторно. Ти казав — тісно буде, аж воно зовсім просторо. 2) Подробно, обширно, обстоятельно (излагать).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 482.
Том 3, ст. 482.