простолюдець
Простолюдець, -дця, м. Простолюдинъ. Пани б'ються, а в простолюдців чуби болять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 482.
Том 3, ст. 482.