поткання

Поткання, -ня́, с. = піткання. Чия основа, аби моє поткання. Ном. № 9702. Ум. потканнячко. Ном. № 7547.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.

Випадкові слова

Панувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Господствовать, властвовать. Біс та його діти панують у світі. Ном. 2) Царствовать. 3) Жить побарски. Іди, доню, каже мати, — не вік дівувати! Він багатий, одинокий, — будеш панувати. Шевч. 14.

повністю...

Виїздити 2, -джу, -диш, гл. Изъѣздить. Ой виїздив всю країну, увесь білий світ. Мет. 139.

повністю...

П'ятдесят, -тьо́х числ. Пятьдесятъ.

повністю...