Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юрливий

Юрливий, -а, -е. Живой, проворный. Дочка.... гнучка, юрлива, молода. Котл. Ен. IV. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРЛИВИЙ"
Весіленько, -ка, с. Ум. отъ весілля.
Здереві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Превратиться въ дерево, одеревянѣть. Відро скаменіло мармором біленьким, дівча здеревіло явром зелененьким. Рудан. І. 34.
Кахляний, -а, -е. = кахельний.
Літа́вка, -ки, ж. = літайка. Вх. Лем. 432.
Напива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напи́ти, -п'ю, -п'єш, гл. Выпивать, выпить на извѣстную сумму.
Понатирати, -ра́ю, -єш, гл. Натереть (во множествѣ).
Пороз'їздитися, -димося, -дите́ся, гл. Разъѣхаться. Пороз'їздились ми нарізно на досвітки. Драг. 417.
Потерти Cм. потирати.
Свіжити, -жу, -жи́ш, гл. Освѣжать. Роса.... свіжить світ Божий. Стор. І. 243.
Чалапати, -паю, -єш, гл. 1) Шлепать по грязи. Желех. 2) Бѣжать рысью. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮРЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.