Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шлик

Шлик, -ка, м. Родъ шапки. К. ЧР. 428. Въ Галиціи: суконная круглая шапочка съ загнутою мѣховою опушкою. Гол. Од. 70. Въ думѣ — бархатная. АД. І. 171. Шлики із себе скидали. Мет. 396. Ум. шличо́к. Старший син у хату ухожає, шличок здіймає, низенько вклоняє. Чуб. V. 848.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛИК"
Буланий, -а, -е. Буланый. Сідлай коня вороного, а під себе ще буланого. Чуб. V. 41., Ум. буланенький. АД. II. 45.
Вартонька, -ки, ж. Ум. отъ варта.
Вибовтувати, -тую, -єш, сов. в. ви́бовтати, -таю, -єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.
Грудя́, -ді́, ж. = Груда 1. Угор.
Жо́вна́ I, -ни́, ж. пт. а) Иволга. Лебед. у. б) Дятелъ зеленый. Вх. Пч. II. 13. в)зеле́на. Дятелъ зеленый. Вх. Лем. 414. г)тарча́ста. Пестрый дятелъ. Вх. Лем. 414. д)чо́рна. Черный дятелъ. Вх. Лем. 414.
Зві́тки, зві́ткіль, звіткіля́, нар. = звідки.
Кривуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Искривлять, дѣлать кривыя, ломанныя линіи. Желех. 2) Хромать, ковылять. Безногий шов, кривуляв, на підсінню простий став. Чуб. V. 65.
Москалю́га, -ги, м. Ув. отъ москаль.
Посадовити, -влю́, -виш, гл. Посадить. Поклав хліб, ложки, старців посадовив. Ном. № 11997.
Утерти, -ся. Cм. утирати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.