Вержет, -ту, м. = левержет. Накрутять оце вержет, аж стирчить, мов у квока чубик.
Ковер, -вра, м.
1) Коверъ. Од свата до свати доріжка услата шитими коврами.
2) Одѣяло. Ум. кове́рець. На віз посадила та коверцем заслала. Ночувало, моя матінко, під коверцем.
Кровник, -ка́, м. Раст.
1) Hypericum quadrangulum.
2) = крівавник.
Кульгати, -га́ю, -єш, гл. Хромать. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Одже дарма, що наука на катедрах культы або спала.
Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Ножіний, -а́, -е́ = ножаний. Ножіна ступа.
Підратувати, -ту́ю, -єш, гл. — кого. Помочь кому въ бѣдѣ. З возом а ні руш виїхати, а ту нема нікого, щоби го підрощував.
Пооблапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и облапати, но во множествѣ.
Придверний, -а, -е. Придверный. придве́рна стіна — стѣна въ которой находится дверь.
Чепа, -пи, ж. Предметъ на днѣ рѣки или пруда, за который зацѣпиться можетъ сѣть, удочка, — напр. корень, столбъ. Туди не закидай невода, там чепа. Днѣпръ.