Перейти до вмісту
Словник Грінченка

суплікатор

Суплікатор, -ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів. Св. Л. 297.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 230.