суперечитися
Суперечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить. Суперечались-суперечались, та давай битись.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 229.
Том 4, ст. 229.