збіч
Збіч, збо́чу, м. Склонъ (горы). Наближився він до збочу гори Оливної. .
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Том 2, ст. 125.