збурлакуватіти
Збурлакува́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Том 2, ст. 127.