збризнути

Збри́знути, -ну, -неш, гл. Брызнуть, побрызгать. Дощик збризнув тільки раз. О. 1862. VI. 45.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.

Випадкові слова

Обстава, -ви, ж. = обстанова. Левиц. І. 237. Обстанови городського життя. Мир. ХРВ. 70.

повністю...

Порай, -раю, м. = порада, рада. Там крутенько, тут хутенько, дав Бог всьому порай: ад розорив, чорта стребив, смерть із лиха хвора. КС. 1882. IV. 171.

повністю...

Багун, -на, м. Раст. Ledum Palustre L. ЗЮЗО. І. 126. Cм. багно. То же значеніе: душистий багун. ЗЮЗО. I. 126.

повністю...