кірець
Кірець, -рця́, м. = корець. Возьми ж кірець та напийся... квасу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Том 2, ст. 245.