кімса
Кімса, -си, ж. 1) Кусокъ, комъ, напр., земли. 2) Кусокъ хлѣба. Пастух за ворота, кімса в його коло рота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 244.
Том 2, ст. 244.