кодло
Кодло, -ла, с. 1) Родъ, племя. Іродове кодло. А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались Кодло твоє пропаде і сам изведешся. щоб твоє кодло звелось! щоб тебе з ко́дла звело́! (брань). Пусть твой родъ погибнетъ. 2) Порожденіе, выводокъ. Рече до людей: кодло гадюче!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 263.
Том 2, ст. 263.