ґанок

Ґа́нок, -нку, м. Крыльцо, подъѣздъ, балконъ. Ой у Лубнях крутоярих у високім замку, сидить пишний князь Ярема на тісовім ґанку. К. Досв. Ой сиділа Марійка на ґанку та краяла червону китайку. Н. п. Употребл. съ тѣмъ же значеніемъ и во мн. ч.: Ґа́нки. Підходимо до шинку, — на ґанках такого народу зібралося. Г. Барв. 67. Ум. Ґа́ночок, ґа́ночки. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. К. ЧР. 63.