нехотя
Нехотя, нехотячи, нар. Нехотя. П'яні а діти і нехотя правду скажуть. Хиба я зумисне його бив у ніс: нехотячи — ми боролися, я його й теє, а він носом об ослін.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 561.
Том 2, ст. 561.