неук
Неук, -ка, м. 1) Неучъ. І між дівок сих посадив як неука. 2) Необъезженный конь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 561.
Том 2, ст. 561.