наупорно
Наупорно нар. Настойчиво. Хочу оце іти наупорно, свого не попущу ні за що.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 530.
Том 2, ст. 530.