натхорити

Натхорити, -рю́, -ри́ш, гл. Навонять. А бодай би вас чорти взяли! Ич, як натхорили! Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 529.

Випадкові слова

Обжирливий, -а, -е. Обжорливый.

повністю...

Почеревщина, -ни, ж. 1) Пухъ на брюхѣ у животныхъ. 2) Плата или угощеніе проституткѣ. Н. Вол. у.

повністю...

Роз'їзжатися, -жаюся, -єшся, гл. = роз'їздитися.

повністю...