натрощити
Натрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Наломать; раздавить (многое).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 528.
Том 2, ст. 528.