Перейти до вмісту
Словник Грінченка

дуванити

Дува́нити, -ню, -ниш, гл. Дѣлить. Мкр. Г. 60. Орли грають, орли клекчуть, козака дуванять: чорні очі козацькії з лоба винімають. Морд. (Млр. л. сб. 112).

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.