дрібушки
Дрібу́шки, -шок, ж. мн. 1) Родъ игры: берутся вдвоемъ за руки и поставивъ носки къ носкамъ, кружатся, приговаривая: «дрібу-дрібу, дрібушечки!» 2) Танець, также мелкія па въ танцахъ. Ті «дрібушки» танцювали, ті садили гопака. Настя вийшла у танець.... виробляла дрібушки. 3) Мелко заплетенныя косы. Поплела коси у самі маленькі дрібушки і вінком на голову поклала. Не плети кісоньки утроє, заплети кісоньку в дрібушки. Ум. дріб́у́шечки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 444.
Том 1, ст. 444.