Біларапський, -а, -е. Употребл. въ думѣ для обозначенія какой то вѣроятно фантастической земли: (Буря) судна козацькі-молодецькі на три части розбиває: перву часть ухопило — у біларапську землю занесло.
Бім-Бім! меж. Звукоподражаніе дѣтской забавѣ, когда дѣти пальцемъ прикасаются къ нижней губѣ.
Зашку́лити, -лю, -лиш, гл. Пронять, донять.
Змовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. змо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, условливаться, условиться. Драм. 310. Змовлялись, завтра як до бою достанеться їм приступить. Почали ми змовлятись, як двері відчинити Катрі і як їй вийти. Так змовлялися три товариші.
2) Сговариваться, сговориться (свадебн, обрядъ). У суботу змовлялись, а в неділю вінчались.
Нитка, -ки, ж.
1) Нитка. Батіг не нитка, не увірветься. По нитці дійти до клубочка.
2) Вертикально стоящая палка в витушці: нижний ея конецъ вдолбленъ въ основаніе снаряда. Cм. штомпель. Ум. ниточка.
Обидві числ. Обѣ. Маю висіти за одну ногу, волію за обидві.
Перекапостити, -щу, -стиш, гл. Изгадить, окончательно испортить.
Поздувати, -ва́ю, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ). Будем дути так, щоб всі гори і ліса поздувать, щоб скрізь рівно було.
Поперевертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и перевернути, но во множествѣ. Ослони... поперевертає. Сю штуку написав москаль по нашому і дуже поперевертав слова.
Шукати, -ка́ю, -єш, гл. — кого́ и за ким. Искать. Шукай вітра в полі. Лиха не шукай — воно само тебе найде. Єї тато і єї чоловік за нею шукають.
